Alexander Karpenko

Ви вже досвідчені і багато чого знаєте у цьому житті. Не знаєте лише одного – що вас чекає попереду у цьому житті. Точніше кажучи, ви знаєте про деякі речі, але попереднє життя виробило у вас звичку про це не задумуватися. Для декого – це просто табу, бо це фінішна межа або «смерть». Щоправда до цієї межі потрібно прожити ще багато-багато років. І дуже бажано прожити їх якісним життям. Отож хочу поділитися своїм досвідом, як краще  зробити своє життя якісним після 40.

Якщо ви займетеся самоаналізом, то зрозумієте, що дійсно думати про «смерть»  – дуже, м’яко кажучи, не приємно. Пов’язано це з тим, що «страх смерті» дійсно потужна сила. Для більшості людей це непереборна сила. Існує невелика кількість людей, які можуть її перебороти завдяки своєму вмінню любити. Я не з таких і тому можу поділитися тим, що зрозуміє більшість.   Отож про свій досвід і свої помилки, які були у цьому віці, а також про рецепти, як досягти фінішу більш-менш нормально.

До межі у 40 років я підійшов у досить непоганому стані організму (далися в знаки десять років академічного веслування  з 15-ти до 26-ти років). Палити я кинув після 5 чи 6 років цього нікчемного заняття. Дякувати доцентові, який у 1983 році мені видалив апендикс і розповів, що нікотин найперше пригнічує статеву функцію. А рак легень наступає вже коли ваше, як тепер кажуть, лібідо вщент зруйноване. Та й то не від нікотину, а від канцерогенів.

Ще мені було відомо, що на межі 42-43 роки вмирає багато чоловіків. І пов’язано це зі зміною гормональних  процесів, за які відповідає печінка. Зараз я знаю, що  до цього треба ще додати ті розчарування і душевні рани набуті за попередні роки і часом може виникнути коктейль, який чоловік не в змозі засвоїти і залишитися живим.  Тож печінку я свою беріг (дісталося їй чимало, Боткіна у дитинстві, потім 10 років спорту з харчуванням на зборах бог знає чим), принаймні намагався дотримуватися  дози 300-400 мл горілки за посиденьки. Та ще намагався не частити, бо дуже важко давалося похмілля. Загалом 1-2 рази в місяць боровся з зеленим змієм. У моральному відношенні все було  набагато гірше – за плечами розлучення з першою дружиною і сином , не склалося спільне життя з жінкою в яку закохався, рухнули плани на аспірантуру,  щойно помер батько,  вже другий раз одружився і не складалися стосунки з сином другої дружини, а власного сина  бачив зрідка, починає рушитися СРСР,  через рік помирає мати  і зникає робота –  почуваюся круглим сиротою.

В цей час  дуже допоміг досвід, який набув у спорті:  хочеш досягти результату – повинен терпіти і робити усе, навіть не можливе. Знав я також, що не варто ховатися від проблем за чаркою. Проблеми від цього не зникають самі собою. Зникає лише пам’ять про них і відкривається шлях у віртуальний світ, який називається «бомжування».  Ось такі були мої позиції на початку п’ятого десятку життя.

Повернуся знову до тієї, сили що штовхає нас уперед.  До «страху смерті». Цей страх ми постійно не відчуваємо, особливо, якщо вдалося заштовхати його у глибини свідомості, щоб не набридав. Але маємо багато дрібних страхів:  завтра нічого буде їсти (і холодильник забитий вщент продуктами, які псуються) або завтра може не буде за що купити одяг ( і шафа тріщить від речей, які не викидаються бо шкода), а ще можу втратити роботу (і доводиться «лизати дупу» босові або робити речі від яких почуваєшся гидко). Таких страхів ви знайдете у собі дуже багато. І усі вони виросли на ґрунті  «страху смерті». Вислів «у кожного свої таргани в голові» саме про це.         Багато проблем з’являється від неправильного відношення нашої культури до «смерті». Беру в лапки тому, що це поняття не правильно сприймається нашою культурою. Більшість людей сприймає це як кінець усього існування особистості. Пригадайте момент у своєму житті, коли ви усвідомили, що ви смертний і колись вам доведеться померти. Якщо не пам’ятаєте, то дуже добре вмієте ховати в свідомості, те що вас сильно турбує.  А  якщо пам’ятаєте, як я, то повинні пам’ятати що шукали спосіб позбутися цих думок. Мені допоміг батько, який пояснив, що після смерті людина залишає своє тіло і  йде геть, де її ніхто не турбує, бо вона втомилася від життя і хоче відпочити. Прикладу смерті бабусі, його матері,  мені тоді цілком вистачило. Я усвідомив, що колись мене чекатиме «невідоме». Якби нас з дитинства  привчали до думки, що настане момент, коли доведеться покинути тіло, яке чи від старості , чи від хвороби стало не придатним для існування, то ми набагато спокійніше жили б з думкою, що колись доведеться здійснити перехід з тіла у невідоме, але існування на цьому не закінчується. Мабуть саме  «страх смерті»  змушував мене шукати підтвердження викладеної доктрини про перехід, бо виріс я в умовах войовничого атеїзму, а доктрина про рай і пекло, які пропонувала церква, теж не влаштовувала своїм примітивізмом. Ти більше виникало сумнівів, чим ясніше розумів, що стати святим за церковними канонами просто неможливо. Такі пошуки врешті привели мене до книжок Роберта Монро. Які мене повністю задовольнили. Чому? А тому, що написані вони не від бажання чи потреби заробити грошей ( на час написання книжок він був досить багатою людиною). Автор заслуговує довіри тому, що на власні гроші створив дослідницький інститут, в якому вивчав спочатку свій  феномен, який, пізніше виявилось,  переживає чверть усього населення. Окрім того в цьому інституті була розроблена і запатентована  технологія «Hemi- Synс». Щойно заліз у вікі і прочитав «запатентована торгова марка». Ось так у наші часи народжуються міфи. Я той патент власними очима дивився – дійсний патент США. А ліниві подивляться у вікі і скажуть «лохотрон».  І жодного слова немає про те, що ця технологія «розширення свідомості» сягає так далеко, що дозволяє при бажанні вийти з власного тіла перебуваючи в стані свідомості. А єдиною перешкодою на цьому шляху є «страх смерті». Аналогічних результатів можна досягти медітуючи  протягом років під керівництвом наставника десь у тібетському монастирі. Кожен має вибір у цьому питанні. Але якщо виникне потреба і бажання полегшити своє життя у майбутньому – прочитайте  ці книги. Їх усього три.

Отже порада перша.   Позбавляйтеся «страху смерті». Це допоможе вам змінити своє ставлення до багатьох речей, що призведе до покращення морального і фізичного стану і в результаті – покращання якості вашого життя. Подивіться на шестиметрові паркани у Кончі,  пригадайте Януковича з камазами готівки, Пшонку з його портретами  – це результати гіпертрофованого  «страху смерті». Ви такого прагнете?

Боятися своєї власної «смерті» все одно, що боятися заходу сонця і настання ночі. Зупинити  обертання Землі ти не в змозі, отже і витрачати на  це сили не варто. Тим більше, що потім знову прийде ранок і темрява зникне. Загалом Монро радить позбавлятися будь-яких страхів, бо в основі їх лежить той самий «страх смерті».

Не повторюйте моєї помилки. Вона полягала у само програмуванні. Спочатку я себе переконував, що якось там доживу до 50-ти, а потім буду дивитися, що і як. Не буде здоров’я – доведеться  ласти склеїти. Досягши 50ти, подивився здоров’я ще начебто є, вирішив ну тоді ще можна протягти до пенсії, а там вже і кінець. Бо скільки того життя? – сім років до школи і три роки після пенсії. (Коли з’явилась ця фраза середній вік чоловіків був 63 роки). Минув ще десяток років  і програма запрацювала. Двостороннє запалення  і я вирішую, ну що ж прийшла пора. Навіть в лікарню не збирався, хоча дільничий лікар кричала «Здохнеш! Я бачила таких розумних.» Ще тиждень задухи і щось мене примусило боротися за  життя. Тому я і стверджую, що сила та –  дуже потужна.

До речі про само програмування. Його ще називають аутотренінгом. Я цією технологією почав користуватися у далекі 70-ті минулого століття. Шукав методи позбавитися передстартового «мандражу» під час змагань. І натрапив на книжку Володимира Лєві «Мистецтво бути собою».

http://lib.mdpu.org.ua/load/psihologiya/levi_vladimir__iskusstvo_byt__soboi.pdf

Порада друга. Оволодійте аутотренінгом. Це допоможе досягати поставленої цілі з найменшими витратами вашого здоров’я.

Оволодіти аутотренінгом мені було не важко, бо не було ніяких проблем з розслабленням м’язів, а це основа цієї технології. Дуже корисна річ у житті. Особливо для екстремальних ситуацій. Коли потрібно швидко відновити сили (як фізичні, так і психічні) при напруженій роботі Дуже мені допомогла, коли вирішив кинути палити. Думаю, що допоможе позбавитися будь-якої залежності. Виключення можуть становити сильні хімічні залежності. А такі як ігроманія  та інші – то легко.  Пригадую, кинути палити починав з установки від якої самому було смішно «Я хочу кинути палити». Насправді такого бажання не було. Було лише розуміння , що палити краще кинути. Але через тиждень таке бажання дійсно з’явилося і далі усе пішло набагато швидше. Мені здається, що перепоною у цій технології може бути лише власна лінь.  А це таке стерво, що буде переконувати вас, що той аутотренінг це фуфло або фейк.

Ну ось, про нематеріальне я розповів. Тепер про матеріальне, тобто про тілесне.  Тут теж є основний двигун усього сущого в нашому тілі – наша сексуальність. Вона похідна від інстинкту виживання.  І дуже впливає на наш фізичний і психічний  стан. Хоча існує і зворотній зв’язок, стан організму впливає  на сексуальність. Тож почнемо із фізичного стану тіла. На межі 40 років ми втрачаємо близько 40 відсотків наших мікро капілярних судин. Ця цифра  не стосується людей, які фізично працюють. Ті хто сидить за компом або за столом, хто мало рухається їх втрачають. Одні менше, інші більше – це вже від спадковості залежить. Але це відбувається і називається старінням. До чого це призводить? Периферійні  зони нашого тіла не до отримують живлення  і при черговому діленні клітин, частина з них не ділиться, а просто відмирає. Проявляється це як зменшення об’єму м’язів, погіршенні стану шкіри, зменшення щільності кісток. Подивіться на переважну більшість чоловіків похилого віку – тоненькі кінцівки і великий живіт.  Результатом є зменшення виділення тестостерону і згасання статевої функції. Найбанальніший прояв дистонії м’язів – при статевому акті швидко захекався і не зміг задовольнити партнерку. Починаємо задовольнятися мінетом, щоб не напружуватися.    Не вистачає тестостерону в організмі – не наступає збудження від власної жінки. Починаємо шукати сильніших збудників – рухаємося в бік молодості, аж до збочення.   Інша проблема, яка з’являється це остеохондроз. В суглобах починає відкладатися сечовина, як результат відсутності достатньої кількості капілярних судин. А тут нас взагалі чекає цілий водоспад неприємностей. Затискаються нервові корінці  хребцями і порушується зв’язок між центральною нервовою системою і основними органами. Нервова система не отримує інформацію від органів про їх проблеми і починаються збої в їхній  роботі, оскільки усе пов’язано в нашому організмі. Тож проблемі хребта викликають 70 відсотків хвороб.  Ця проблема теж вирішується  власними силами.

15 років тому довелось мені познайомитися з книжкою Норбекова М.С. «Досвід дурня або шлях до прозріння…». І хоча книжка заточена на відновлення зору, в ній описані вправи «суставной гимнистики». Я ті вправи вивчив тижнів за 2 (їх дуже багато і деякі з них не дуже прості). Результат був приголомшливий. Як і обіцяв автор, мій зріст збільшився за 2 тижні на 2 см. Це відбулося завдяки тому, що відновились і прийшли в тонус м’язи «хребтового корсету», які розсунули  хребці і почали зникати проблеми, як і було обіцяно. Виявилося, що гаш організм сам може вирішити усі проблеми, які в ньому виникли. Треба тільки створити для цього необхідні умови. Позайматися потрібно усього 40 днів. Більшість проблем з сечо-статевими органами заховані в тазостегновому відділі хребта. Як тільки там буде досягнута норма , все починає  чудово  працювати.   Решта проблем пов’язана з передміхуровою залозою. І тут є спеціальні вправи, які робити зовсім не важко.   Дуже раджу прочитати цю книжку. Доки будете читати дізнаєтеся багато про себе самого. Головне ви будете знати свого головного ворога – власну лінь. І отримаєте  інструмент для боротьби практично з усіма недугами, які можуть з’явитися. Пізніше трапився мені його оздоровчий курс записаний на 2-х DVD. Теж цікава річ, щоправда потребує більше часу, бо розрахована на людей з тормозом.

Порада третя. Прочитайте книжку Норбекова «Досвід дурня …»  Візьміть на озброєння  його метод. Цей метод дає можливість не тільки оздоровити організм власними силами, але й змінити своє ставлення до життя. Воно стане для вас більш радісним і яскравим.

Оскільки я добре знаю, що лише 2 відсотка людей, які прочитають цю пораду скористаються книжкою, пропоную вам вправи від Норбекова, які перевірив на собі. Щоб  у вас не виникла  думка про глибину мого маразму, вирішив викласти текст оригіналу. Особливо, якщо врахувати, що автор дотримується даосизму у питанні статевих відносин чоловіка і жінки. Від себе додам, що вправу 1 і 5 я знайшов ще коли зіткнувся з проблемою геморою. І повірте, вправа 1 і 2 дійсно допомагає при усуненні гемороїдальних венозних утворень.

« В Древнем Китае сексуальная жизнь человека изучалась весьма тщательно.Как правило, наблюдения велись третьими лицами и скрупулезно фиксировались.

Многие исследования древних китайцев в этой области сейчас подтверждаются наработками современных, в частности американских, ученых. К примеру, современная американская сексология одобряет практику произвольных задержек эякуляции (семяизвержения) в течение полового акта, ибо такие задержки продлевают соитие, что дает возможность влюбленной паре наиболее полно насытить свою чувственность.

Такого же мнения придерживались и древнекитайские врачеватели. «Кавалер должен развивать в себе способность к задержке семяизвержения до полного удовлетворения своей дамы… Идеальная пропорция для свидания: 2-3 выброса семени на 10 совокуплений». Так, например, поучал своих учеников один из важных столичных медиков Поднебесной империи  VII века.

Рассмотрим три основных понятия дао любви.

Первое. Мужчине следует отыскать разумный режим контроля над выбросом семени – в соответствии со своим  возрастом  и физическим состоянием. Это позволит ему во время соитий всемерно утолять свою страсть и наилучшим образом отвечать всем желаниям своей возлюбленной.

Второе. Выброс семени, особенно неконтролируемый, – не самый экстатический момент в интимной  жизни мужчины. Контролируя семяизвержение, мужчина может открыть для себя в близости великое множество более приятных сторон.

Третье. Женщина на ложе любви должна быть полностью удовлетворена. Этот принцип вообще составляет основу древнекитайской любовной философии.  Даосы придерживались мнения, что сексуальная гармония приводит нас к  единению с бесконечной силой природы, которая , в их представлении, тоже имеет сексуальные черты. Например, земля – женщина (инь), а небо – мужчина (янь); взаимодействие между ними составляет мир в целом.

Рассмотрим подробнее древнекитайскую технику торможения (запирания) семени, т.е. технику задержки эякуляции. Она, собственно говоря, несложна. Нетерпеливому мужчине потребуется для ее освоения около 20 дней практики, более сдержанный  и собранный человек добьется желаемого результата где-нибудь в 10 дней.

Когда мужчина во время соития начинает чувствовать, что приближается крайний момент, ему следует одним быстрым движением приподнять талию, вытащить из лона возлюбленной свой «нефритовый пик» (фаллос) примерно на дюйм и замереть в таком положении без дыхания. Затем он должен глубоко вдохнуть диафрагмой и одновременно втянуть низ живота словно сдерживая позывы к малой нужде.

Древнекитайские эксперты советуют ему в  эти моменты размышлять о великой ценности своего семени (чжин) и о том, что его нельзя разбрасывать беспорядочно. При глубоком дыхании возбуждение скоро уляжется, и кавалер снова сможет вернуться к приостановленному процессу.

Тут очень  важно погасить движение чжин в самом его начале, иначе семя может не вернуться в прежний объем, а войдет в мочевой пузырь  или в почки.   Это недопустимо. Поэтому лучше  отступить чуть раньше, чем опоздать.

Практикуя такой метод, мужчина достаточно быстро обретет способность почти автоматически контролировать эякуляцию, не позволяя своему «пику» даже расслабиться. Он сможет продолжать битву на ложе любви неопределенно  долгое время, полностью сохраняя энергию и чувствуя себя дна вершине блаженства. Китайская философия не советует любовнику проливать любовный нектар, пока он не сделает по крайней мере 5 тыс. толчков.

Мужчины – задумайтесь, женщины – примите к сведению эти слова.

Ниже приводятся несколько упражнений, также направленные на укрепление мужской потенции.   Чтобы добиться желаемого результата, мужчине необходимо выполнить следующее.

1. Ежедневно (дважды или трижды в день), лежа на спине, сокращать и расслаблять мышцы ануса (до 50 раз, затрачивая на каждое сокращение несколько секунд).
2. Выполнять то же самое, но в коленно-локтевой позе (стоя на коленях, локтями упершись в пол, голова опущена, тело расслаблено). Желательно  постепенно увеличивать скорость произвольных пульсаций ануса и в конце концов довести ее до одного сжатия-разжатия в секунду (под счет раз-два, раз-два и т.д.).
3. Однажды усилием воли прервать мочеиспускание и запомнить, какие мышцы в этом участвовали, а затем научиться работать этими мышцами так же , как мышцами ануса, то есть проивольно сокращать их и расслаблять. (Делать ежедневно до 40 сокращений 3-5 раз в день, через 5-6 дней можно прерваться на 2 дня).
4. Вызывать ощущение тепла в области мочевого пузыря (мочеипускательного канала, ануса, копчика), в соотвествии с основными правилами методики. Ощущение Т(тепла) можно сочетатьс П(покалывание), затем можно работать с Х (холодом) и Х+П.* Удерживать ощущение по 10-15 секунд,повторять до 10 раз.
5. Производить масаж мошонки и яичек: яички одновременно сжимать в ладонях до появления неприятной болезненности. Повторять ежедневно столько раз, сколько вам лет.»

 

.

 

)* Методика Т, Х та П направлені на тренування гладких м’язів, які стискають і розширюють судини. Описана в книзі «Уроки Норбекова. Дорога в молодость и здоровье» из-во Питер 2004 г. (мій коментар).

 

Що ви зробите з цією інформацією – справа ваша.  Але зважте на те, що 75 відсотків чоловіків похилого віку мають проблеми з передміхуровою залозою. Чи опинитесь ви в інших відсотках залежить тільки від вас і вашої ліні.

Думаю, що кожному зрозуміло – фізичне навантаження організму конче необхідно для того, щоб сповільнити втрату капілярних судин і врешті загальмувати процеси старіння. Усіляко використовуйте можливість ходити пішки. Тут маєте двох ворогів – власну лінь і автомобіль. Мінімум тричі на тиждень потрібно бігати або плавати. Це допоможе підтримувати серцево-судинну систему в нормі. Не вистачає часу на 30-45 хвилинний біг Замініть його 15 хвилинами стрибання зі скакалкою. Робіть на роботі перерви з фізичними вправами замість перекурів. Мало хто знає, що надлишок адреналіну в організмі при сильному нервовому збудженні можна спалити зробивши 20-30 присідань чи віджимань від стільця. І начхати на зловтішання колег, якщо така необхідність виникає щодня. Через місяць вони почнуть вам заздрити, бо результати ваших вправ будуть помітним, особливо влітку.

Тепер пару слів про боротьбу із зайвою вагою. Для мене ця проблема була дуже актуальною після того, як я закінчив активні заняття веслуванням. Вага за пів року підскочила до 115 кг. Мої батьки в той час читали книжку академіка Мікуліна «Активне довголіття».

https://www.e-reading.club/book.php?book=38835

 

Для радянських людей регалія «академік» було щось на кшталт «небожитель, який дуже обізнаний». Якщо і на  вас це діє – прочитайте, рекомендую.   Заглянув і я в цю книжку. Там мене зацікавила можливість голодувати декілька діб в цілях оздоровлення організму. Я дуже сумнівався, що людина може прожити без їжі 40 днів, як це розповідалось в Біблії. Вирішив спробувати на собі. Рекомендація академіка робити «ободряющую клизму» після двох діб голодування була дуже корисною. Коротше кажучи обійшовся без їжі 5 діб і почав хвилюватися за своє життя. Хоча почувався цілком нормально, якщо не брати до уваги дивну легкість у голові яка межувала з початком запаморочення. Скинув 5 чи 6 кг. Дізнався, що дійсно в кишківнику накопичуються шлаки, від яких унітаз  гримить, як від каміння. Досвід цікавий. Але треба пам’ятати, що для більшого ефекту потрібно голодування синхронізувати з фазою місяця. Повторний захід на цю процедуру через декілька років майже не дав результату:  за 7 діб – мінус 3 кг ваги. Знайшов більш простий спосіб підтримувати вагу : голодування 36 годин кожного тижня і не їсти після 20 години. Дуже хочеться їсти перед сном? Склянка теплої кип’яченої води знімає відчуття голоду на 1-2 години. Заснути легко, якщо сказати собі, що їсти не хочеться до ранку.(наслідки аутотренінгу).

Тепер упевнений, що краще очистити організм ніж голодом неможливо. 12-20 діб вичистять тіло від генетично ушкоджених клітин, які можуть стати джерелом онкології. Щоправда існує високий ризик прогавити момент, коли нестача білків  в  організмі призведе до неспроможності нирок виводити надлишок води з організму –ви почнете «пухнути». Одні джерела запевняють, що це незворотнє, інші – заперечують. Якщо виникне така необхідність – робити це потрібно під наглядом спеціаліста.

Про досвід застосування системи Бутейко і про «мертву» і «живу» воду напишу іншим разом.

 

Закінчу цитатою розумної людини: «Віра і прагнення перемоги – дві основоположні життєдайні сили. Невіра вбиває волю, за скепсисом стоїть небуття».

Усі ми дуже різні. Я маю на увазі людей. 🙂  Генетичні відмінності помітні неозброєним оком. Про них не буду. Нагадаю лише, що багато недоліків генетичної спадковості в тілі можна виправити власними зусиллями. І приємно в цьому плані те, що поборовши свої власні фізичні недоліки, Ви передаєте  в  наступні покоління кращу генетичну спадковість. Але хто про це задумується в тінейджерському віці. Тут  тільки батьки можуть вплинути на своїх дітей.

Ось з розумовими здібностями людей набагато складніше. Щоб їх оцінити, потрібно мати досвід і знання.  Навіщо це потрібно робіти? Дуже просто. Людина – тварина соціальна. Нам потрібно спілкування. Ми заводимо безліч соціальних зв’язків за своє життя. Неправильний вибір партнерів у будь-якій справі призводить до розчарування і болісних переживань. Хоча це теж досвід, який теж піде в залік. Але спілкування з розумнішими і досвідченішими за тебе людьми прискорює твій розвиток, якщо, звичайно, у тебе  існує така ціль. Отже краще розуміння людей, з якими кожен з нас стикається у своєму житті, дає можливість швидше реалізовувати свої власні плани, тобто більше встигнути отримати досвіду і емоційних переживань. Саме це і є метою в поточному житті. Кінцева мета, нагадаю,  досягти уміння любити «по справжньому». Для багатьох таким прикладом може буті Ісус Христос. Для інших –  любов Творця до своїх творінь.  Але я знову про розумові здібності людей. Хтось вважає, що тут все обумовлює генетична спадковість. Інші вважають, що все обумовлює виховання і середовище, і якому дитина зростала. А дехто стверджує, що багато залежить від рівня розвитку душі, яка перебуває в тілі людини.  Я думаю, що всі три фактори мають значення, але головними являються два останніх. Р. Монро стверджує, що для кожної душі, яка збирається пройти черговий цикл навчання, тобто прожити чергове життя, спеціальна система підбирає варіант тіла, яке найкраще підходить для запланованого  завдання. При цьому Монро повідомляє, що душі настільки різні, що це важко усвідомити. Він наводить умовну шкалу. Якщо енергію,  яка перебуває в живих організмах, від неживої матерії до приматів, умовно  розбити  на 14 рівнів  по  ступеню розвитку,  то наступні 7 рівнів (від 15-го до 21-го) це рівні розвитку енергії, яка може перебувати в людському тілі, тобто людські душі. А в книжці Майкла  Ньютона «Путешествие Души» я знайшов ствердження , що автору відомо про наявність шести рівнів розвитку душ і йому  доводилося спілкуватися з душами п’яти  рівнів, а про душі шостого рівня розвитку, автор лише дізнався  від душ п’ятого рівня. На підставі того, що душі п’ятого рівня здатні створювати високоорганізовані живі істоти типу морських риб, Ньютон робить висновок, що душі шостого рівня розвитку в змозі повністю контролювати людське тіло, і не мають потреби в допомозі психотерапевта, який займався ретроспективним гіпнозом.  Р. Монро описав зустріч  з такою  людиною і привів діалог, який відбувся.

Років 15 тому у мене виникла дискусія з сусідом по гаражу, якого я буду звати Петровичем. Петрович на сім років старший за мене. Про нього можна сказати одним словом: Хазяїн.  З великої букви тому, що Петрович і в свої сімдесят ще  кремезний чоловік. Та й гараж у нього  найвищий в ЖСК «Десна».  Коли був молодшим, взимку, зранку, до роботи, (працював на другій зміні) міг пробігтися на лижвах з Лісового масиву до села Крахаїв, що на Десні, і прибігти назад. А це, шановні, більше ніж 100км. Я про це дізнався від іншого автолюбителя, у якого там жила мати і з яким вони удвох бігали. Той автолюбитель теж дядько нівроку. Бо якось, гріючись на морозі, біля свого гаража почав боротися з сусідом і для сміху закинув того на дах гаражів. Сусід важив кілограмів 70-75, а дах на висоті 2,5 м. Сміху було багато і надовго.

Працював  Петрович  токарем, потім  слюсарем на «поштовому ящику». Так в Совдепії називалися підприємства оборонного профілю. Щоб шпигунів заплутати.  Освіта Петровича за його словами складалась з «ремеслухи». Але кращого  прикладного філософа з науковим підходом до справи без спеціальної освіти я не зустрічав.  Так ось в  полеміці ми почали говорити про життя взагалі. І Петрович висунув тезу про те, що життя наше таке тому, що більшість людей – то є дурні. Я з ним не погодився, і заявив, що можливо «фіфті-фіфті», не більше. Петрович подумав трохи і сказав: дурнів – 80%, нормальних – 20%, а розумних – не більше 5%. Я знову не погодився, ми перейшли на щось інше. Але після цієї розмови я  почав звертати увагу на  людей. Доки незнайома людина мовчить, складається враження, що вона розумна. Це очевидно таке враження від того, що я апріорі вважаю людей розумними. Мабуть саме з цієї  причини Петро перший видав наказ своїм боярам: «Говорить не по-писаному, а устно, дабы дурь каждого видна была».     За останні 15 років в Україні відбулося багато чого і я все більше схилявся до правоти Петровича.

І ось у  Майкла Ньютона знайшов таке. Кількість душ  першого рівня розвитку у відсотках до загальної кількості – 42%. Душі другого рівня  розвитку -37%,  третій рівень складає 15%, четвертий і п’ятий рівень –  решта. Шостий рівень – одиниці. Р. Монро дав кількісну оцінку  лише душам найвищого розвитку. Він їх називає «ті що в останній раз» проходили людське життя і написав, що їх 6-7 тисяч одночасно знаходиться на Землі.

Отже ми живемо в світі, де більшість людей ( не буду називати їх дурнями, щоб не образити) є початківцями. І це тільки половина біди. Виявляється, що багато початківців дуже старі, навіть древні. Монро їх називає «повторялами».  А Ньютон написав, що зустрічав душі, яким декілька тисяч років. Уявіть собі школу, в якій 80% – це учні 1-го і 2-го класу і серед них половина другорічників– це дядьки з бородами і діди.. Мене все життя цікавило питання, звідки беруться люди, які при своїй тупості у вирішенні задач, одночасно проявляють неймовірну хитрість. Тепер стало все зрозумілим, як тільки я уявив собі клас у який прийшла дитина вперше в житті, а там його чекає «пацан», який сидить у першому класі шостий рік поспіль. Вони сідають за одну парту і починають вчитися, а вчителя в класі  не видно. І при цьому у кожного учня є свобода вибору. Щоправда  в свідомості другорічників   не залишається інформації про попередні цикли навчання, але існує пам’ять у підсвідомості. Звідти другорічники  і дістають «напрацьовані» попередніми життями готові рішення, як ошукати і обдурити не освіченого  сусіда по парті.  Це просто дивно, як ця школа може існувати?  Але ж працює. І це також може пояснити чому в цій школі закінчує своє навчання шоста цивілізаційна хвиля. Випускники залишають школу і рухаються далі, а двієчники   і другорічники  залишаються і залишаються на повторні цикли навчання. Р. Монро і М. Ньютон, в особливості, цікавилися питанням, що відбувається в особливо «запущених» випадках. Обидва отримали інформацію про те, що субстанція під назвою душа не підлягає ані переробці, ані знищенню. Існування на віки-вічні. І кинути цей процес навчання неможливо. Монро написав, що залежність така сильна, що її навіть не можна порівнювати з наркозалежністю.  Ось вам і «пекло» якщо  не бажаєш навчатися.

Зустрічав я дуже вихованих негідників і неосвічених розумних людей. Але одразу цього не було помітно. Одним людям розібратися в іншій людині дуже складно, наприклад, як мені. А інша людина це робить з легкістю і невимушено.  Корисно пам’ятати,  що не все є золото, що блищить. А з іншого боку: золото і в багні   блищить.

Кожна помилкова оцінка людини  дає позитивні рідше) або негативні емоційні переживання (частіше). Ось десять років назад я був дуже розчарований тим, що люди не зрозуміли свого щастя і втратили можливість кращого життя. Було видно кожному на помаранчевому Майдані, що влада боїться народу. Навіть оформили досягнення естетично: піснею «Разом нас багато – нас не подолати». А висновків не зробили. Майдан чи віче потрібно збирати кожні 100 днів після зміни влади і вимагати звіту від влади прямо перед натовпом.  Там  брехати страшно, не те що в студії перед камерою.  А   два роки тому, я був приємно вражений Майданом гідності.  Виявляється серед українців живе багато по справжньому вільних людей. Це люди, які в змозі перебороти  страх смерті. А це вже дає підставу для гордості за співвітчизників і сам піднімаєшся в своїх очах, бо судилося і тобі жити серед таких людей. Щоправда знову висновків не зробили. Ну що тут зробиш? Адже 80% людей – початківці,  1-2 ступінь розвитку.

 

Сьогодні про приватне і інтимне –  про  тіло в якому ми живемо. Якщо ви не займалися з раннього дитинства художньою гімнастикою, балетом або хореографією, то на своє власне тіло, як і більшість пересічних громадян, почали критично споглядати в період статевого дозрівання.  До цього періоду у вас не було потреби оцінювати своє тіло, якщо, не приведи господи, не мали вродженого каліцтва або дефектів. Чому? Дуже просто. До настання періоду статевого дозрівання у нас ( буду писати про своє покоління) не було ще життєвого досвіду і  на довколишній світ ми дивилися  широко розплющеними очима бо все було вперше в нашому теперішньому житті.  Нам  вже було відомо що різниця між хлопчиками і дівчатками полягає в тому, у хлопців є цюцюрка, а у дівчат її немає. І хлопці носять штани а дівчата плаття. І ніяких проблем не було.  Але в якийсь час прийшло розуміння що ця відмінність почала нас дуже цікавити, що з нами почало щось відбуватися. В таких ситуаціях спрацьовує , як то кажуть, природа. І природа дійсно працює опираючись на наші тваринні інстинкти, які ми отримуємо у комплекті з тілом. Інстинкт називається інстинкт розмноження. Він дуже потужний, бо являється по суті інстинктом виживання виду. Стратегія цього інстинкту доволі проста і зрозуміла (якби ж то знати в молодості). У дівчат, як майбутніх самиць, – привабити до себе якомога більше самців, щоб була можливість обрати найкращого партнера, для народження здорового і сильного потомства.  У хлопців, як майбутніх самців, стратегія  така. Потрібно   спаруватися з якомога більшою кількістю самиць.  А для цього теж потрібно привернути до себе увагу протилежної статі. Але це тепер я такий освідчений, а тоді я почав порівнювати себе з сусідом, який, щоправда, був на 2 роки старшим, але мав чудове тіло з гарною атлетичною фігурою і розвиненими м’язами. А я був незграбним, довгим і худим. З 12-ти до 13-ти років я виріс, важко повірити, на 22 см. У нас була єдина шафа, на дверцятах якої, з внутрішнього боку, батько відмічав олівцем мій зріст кожного Нового року. До речі сказати, дуже корисна практика для батьків. Це допоможе Вам зрозуміти, що відбувається з організмом вашої дитини.

Тож мій досвід корисним може стати тим, хто страждає схильністю до дистрофії. У 14 років я зрозумів, що з тілом треба щось робити. Мені вдалося дістати у когось (хто пережив цей період) гантелі і я почав качатися. Помітного ефекту не було. Тоді я дізнався, що треба багато їсти. Але чомусь до мене дійшла інформація, що їсти треба манну кашу. Я почав запихати в себе манної каші стільки, скільки міг. Власну вагу контролювати тоді можна було на вулицях міста. Теплої пори року виставляли лікарняні ваги, до них були прив’язані пару динамометрів для стискання у долоні, інколи становий динамометр. За 5 чи 10 копійок ( точно не пам’ятаю) можна було або зважитися, або виміряти силу кисті. На це грошей не вистачало. Бо півлітровий кухоль квасу (справді натурального) коштував 6 коп, а склянка газованої води з сиропом – 3 коп. І на денний сеанс у кінотеатр квиток коштував теж 10 коп. Отож контролював я свої досягнення шляхом вимірювання окружності біцепсів і стегон. На пару см вони збільшилися, але фігура моя викликала сльози співчуття. При зрості 180 см об’єм грудної клітини був 90-92 см.  Але мабуть я дійсно хотів себе змінити, тобто покращити своє тіло, бо доля наступного року привела мене на Матвіївську затоку на водну станцію Київського палацу піонерів, де знаходилася секція академічного веслування. І почали відбуватися зі мною дива.  Тренувати нас почав Фєсай Павло Павлович. Він був ще студентом Інфізу і ми були його першою  командою, яку він почав виховувати.  Різниця у віці між нами і Пал Паличем була менше 10 років. Отож зійшлися ентузіасти і результат був неминучим. Ентузіазм, як відомо, це душевне захворювання, якому піддаються молоді. Через два роки ми вже були чемпіонами України серед юнаків у четвірці без стернового.  Але спортивні досягнення – це не головне. Хоча без них, мабуть теж нічого б не сталося. Для мене найголовніше, як змінився я. Коли зустрічаєш когось кожен день, важко помітити зміни, що відбуваються з людиною.  Восени, після повернення до школи, я бачив широко розплющені очі дівчат-однокласниць, які мене не бачили ціле літо. За 5-6 років заняття академічним веслуванням, мій зріст став 193(ранок) -191(вечір)см. Обхват грудної клітини 110-112 см в залежності до тренування чи після. Спірометрія легенів  – 6 літрів (починав з 3 літрів). Об’єм стегна – 64-65 см. Об’єм біцепсів – 36 см. Насправді не культурист, але потужності було чимало при вазі трохи менше центнера.  І на додаток 100% впевненість в тому, що результату можна досягти в будь у чому, якщо серйозно  займатися. Упевненість у своїх силах і досвід командної роботи мали теж значення в моєму житті. Отже мій висновок. Найкращий вид спорту для загального  розвитку тіла  – академічне веслування. І це не тому, що «кожен кулик своє болото хвалить». Це об’єктивні дані. Головну  роботу виконують ноги, як найпотужніші органи нашого тіла, за ними включаються у роботу м’язи спини, далі руки ( біцепси) і кисті (обертають весло на 90 градусів в уключині). Далі потрібно розслабити всі групи м’язів, зробити глибокий вдих, розгинаючи руки, піднімаючи тулуб і згинаючи ноги, під’їхати вперед , повернути знову весло на 90 градусів, зачепитися лопаткою весла за воду і повторити всі дії спочатку розганяючи весло у воді. При цьому потрібно відчувати баланс човна і контролювати силу прикладання весла до води, щоб воду «не прорвати». Написав оце для того щоб ви змогли повірити, що академічне веслування один  з найскладніших на пів технічних  видів спорту. Мабуть саме тому серед академістів ви не знайдете «убогих» розумом.  Такі люди проходили і з часом зникали.

Академічне веслування і раніше було не надто популярним, а наразі взагалі не знаю де крім Києва і Дніпропетровська воно культивується.  Це не привід для розпачу. Є багато інших занять фізичними справами, наприклад біг на лижах. Працюють ті самі групи мязів, щоправда спина працює трохи менше.  Головне усвідомити просту річ. Те що тренуєш, те розвивається. І це стосується не тільки тіла. В свої 20 років, я знав що тіло можна і потрібно розвивати. Бо давно відомо, що наше тіло є храмом у якому живе наша душа. І ставитися до тіла потрібно відповідно. Своє тіло потрібно любити і берегти. Але любити треба по справжньому. Любити себе не означає покласти себе на ліжко і не напружувати себе будь-чим. Любити себе  – це підтримувати тіло у спортивній формі. Справа в тому, що якихось 150 років тому, життя наших предків складалося на 80% з фізичної праці і на 20% з розумової діяльності. І це продовжувалось тисячоліттями  А що маємо сьогодні? Я не думаю, що за шість поколінь тваринне тіло змогло кардинально перелаштуватись, коли фізичні навантаження складають 10% , а розумова  діяльність займає 90%  часу.  Потрібно регулярно займатися фізичними вправами.  Ну хоча б робити пішу прогулянку. А якщо підчас цієї прогулянки ви зробите п’ять прискорень по 150-200 кроків, через 150-200 кроків повільної ходи, то ви таким чином будете підтримувати серцеві м’язи у належному стані. Ваше серце буде в змозі відреагувати на раптове навантаження. Це не потребує ніяких матеріальних затрат і кожен може випробувати на собі. Якщо ви молода людина і інколи дозволяєте собі пробігтися, спробуйте зробити такі п’ять прискорень по 150 пар кроків дуже швидкого бігу через 150 пар кроків легкого бігу. Ви будете дуже здивовані своїми відчуттями.   Одним словом тіло повинно фізично працювати. Інакше Вам не доведеться дізнатися, що таке м’язева «радість». Хоча головною являється душа в житті людини, але існує зворотній зв’язок і вплив тіла на душу. Люди це давно помітили і лаконічно оформили спостереження: «В здоровому  тілі – здоровий дух». Не буду зупинятись на необхідності особистої гігієни. Не існує виправдання у людини 40-ка річного віку, у якої в роті не вистачає половини зубів, окрім цинги і ліні. Тут можна написати про багато чого, але ви й самі це вже знаєте.

На шляху до здорового тіла є лише один ворог – це наша власна лінь. Вона є невід’ємною складовою тваринних інстинктів, які надаються в комплекті з нашим тілом. Тож, якщо маєте досвід або велике бажання позмагатися з внутрішнім ворогом,  я наполегливо рекомендую вам прочитати книжку М. Норбекова «Опыт дурака или ключ к прозрению». Все,  що там написано, перевірено мною і моєю дружиною. Все насправді працює. І про внутрішнього ворога там багато корисного. Прочитайте цю книжку і ви дізнаєтеся багато нового про себе самого. Казав мій дід моєму батькові, а той казав мені: «Те що знаєш – за плечами не носити». Хоча з іншого боку: «Чим менше знаєш, тим міцніше спиш». Все вирішувати Вам. Це називається свобода вибору і її Творець заклав як основу нашого розвитку в кожному житті.

І останній аргумент відноситися до свого тіла, як до храму. Здорове тіло надає Вам більше можливостей в своєму розвитку. Емоції будуть більш яскравими, а переживання більш глибокими. Можливостей буде більше, а значить і досвід буде ширшим. Усе це в купі й дає прискорення розвитку душі.