Усі ми дуже різні. Я маю на увазі людей. 🙂 Генетичні відмінності помітні неозброєним оком. Про них не буду. Нагадаю лише, що багато недоліків генетичної спадковості в тілі можна виправити власними зусиллями. І приємно в цьому плані те, що поборовши свої власні фізичні недоліки, Ви передаєте в наступні покоління кращу генетичну спадковість. Але хто про це задумується в тінейджерському віці. Тут тільки батьки можуть вплинути на своїх дітей.
Ось з розумовими здібностями людей набагато складніше. Щоб їх оцінити, потрібно мати досвід і знання. Навіщо це потрібно робіти? Дуже просто. Людина – тварина соціальна. Нам потрібно спілкування. Ми заводимо безліч соціальних зв’язків за своє життя. Неправильний вибір партнерів у будь-якій справі призводить до розчарування і болісних переживань. Хоча це теж досвід, який теж піде в залік. Але спілкування з розумнішими і досвідченішими за тебе людьми прискорює твій розвиток, якщо, звичайно, у тебе існує така ціль. Отже краще розуміння людей, з якими кожен з нас стикається у своєму житті, дає можливість швидше реалізовувати свої власні плани, тобто більше встигнути отримати досвіду і емоційних переживань. Саме це і є метою в поточному житті. Кінцева мета, нагадаю, досягти уміння любити «по справжньому». Для багатьох таким прикладом може буті Ісус Христос. Для інших – любов Творця до своїх творінь. Але я знову про розумові здібності людей. Хтось вважає, що тут все обумовлює генетична спадковість. Інші вважають, що все обумовлює виховання і середовище, і якому дитина зростала. А дехто стверджує, що багато залежить від рівня розвитку душі, яка перебуває в тілі людини. Я думаю, що всі три фактори мають значення, але головними являються два останніх. Р. Монро стверджує, що для кожної душі, яка збирається пройти черговий цикл навчання, тобто прожити чергове життя, спеціальна система підбирає варіант тіла, яке найкраще підходить для запланованого завдання. При цьому Монро повідомляє, що душі настільки різні, що це важко усвідомити. Він наводить умовну шкалу. Якщо енергію, яка перебуває в живих організмах, від неживої матерії до приматів, умовно розбити на 14 рівнів по ступеню розвитку, то наступні 7 рівнів (від 15-го до 21-го) це рівні розвитку енергії, яка може перебувати в людському тілі, тобто людські душі. А в книжці Майкла Ньютона «Путешествие Души» я знайшов ствердження , що автору відомо про наявність шести рівнів розвитку душ і йому доводилося спілкуватися з душами п’яти рівнів, а про душі шостого рівня розвитку, автор лише дізнався від душ п’ятого рівня. На підставі того, що душі п’ятого рівня здатні створювати високоорганізовані живі істоти типу морських риб, Ньютон робить висновок, що душі шостого рівня розвитку в змозі повністю контролювати людське тіло, і не мають потреби в допомозі психотерапевта, який займався ретроспективним гіпнозом. Р. Монро описав зустріч з такою людиною і привів діалог, який відбувся.
Років 15 тому у мене виникла дискусія з сусідом по гаражу, якого я буду звати Петровичем. Петрович на сім років старший за мене. Про нього можна сказати одним словом: Хазяїн. З великої букви тому, що Петрович і в свої сімдесят ще кремезний чоловік. Та й гараж у нього найвищий в ЖСК «Десна». Коли був молодшим, взимку, зранку, до роботи, (працював на другій зміні) міг пробігтися на лижвах з Лісового масиву до села Крахаїв, що на Десні, і прибігти назад. А це, шановні, більше ніж 100км. Я про це дізнався від іншого автолюбителя, у якого там жила мати і з яким вони удвох бігали. Той автолюбитель теж дядько нівроку. Бо якось, гріючись на морозі, біля свого гаража почав боротися з сусідом і для сміху закинув того на дах гаражів. Сусід важив кілограмів 70-75, а дах на висоті 2,5 м. Сміху було багато і надовго.
Працював Петрович токарем, потім слюсарем на «поштовому ящику». Так в Совдепії називалися підприємства оборонного профілю. Щоб шпигунів заплутати. Освіта Петровича за його словами складалась з «ремеслухи». Але кращого прикладного філософа з науковим підходом до справи без спеціальної освіти я не зустрічав. Так ось в полеміці ми почали говорити про життя взагалі. І Петрович висунув тезу про те, що життя наше таке тому, що більшість людей – то є дурні. Я з ним не погодився, і заявив, що можливо «фіфті-фіфті», не більше. Петрович подумав трохи і сказав: дурнів – 80%, нормальних – 20%, а розумних – не більше 5%. Я знову не погодився, ми перейшли на щось інше. Але після цієї розмови я почав звертати увагу на людей. Доки незнайома людина мовчить, складається враження, що вона розумна. Це очевидно таке враження від того, що я апріорі вважаю людей розумними. Мабуть саме з цієї причини Петро перший видав наказ своїм боярам: «Говорить не по-писаному, а устно, дабы дурь каждого видна была». За останні 15 років в Україні відбулося багато чого і я все більше схилявся до правоти Петровича.
І ось у Майкла Ньютона знайшов таке. Кількість душ першого рівня розвитку у відсотках до загальної кількості – 42%. Душі другого рівня розвитку -37%, третій рівень складає 15%, четвертий і п’ятий рівень – решта. Шостий рівень – одиниці. Р. Монро дав кількісну оцінку лише душам найвищого розвитку. Він їх називає «ті що в останній раз» проходили людське життя і написав, що їх 6-7 тисяч одночасно знаходиться на Землі.
Отже ми живемо в світі, де більшість людей ( не буду називати їх дурнями, щоб не образити) є початківцями. І це тільки половина біди. Виявляється, що багато початківців дуже старі, навіть древні. Монро їх називає «повторялами». А Ньютон написав, що зустрічав душі, яким декілька тисяч років. Уявіть собі школу, в якій 80% – це учні 1-го і 2-го класу і серед них половина другорічників– це дядьки з бородами і діди.. Мене все життя цікавило питання, звідки беруться люди, які при своїй тупості у вирішенні задач, одночасно проявляють неймовірну хитрість. Тепер стало все зрозумілим, як тільки я уявив собі клас у який прийшла дитина вперше в житті, а там його чекає «пацан», який сидить у першому класі шостий рік поспіль. Вони сідають за одну парту і починають вчитися, а вчителя в класі не видно. І при цьому у кожного учня є свобода вибору. Щоправда в свідомості другорічників не залишається інформації про попередні цикли навчання, але існує пам’ять у підсвідомості. Звідти другорічники і дістають «напрацьовані» попередніми життями готові рішення, як ошукати і обдурити не освіченого сусіда по парті. Це просто дивно, як ця школа може існувати? Але ж працює. І це також може пояснити чому в цій школі закінчує своє навчання шоста цивілізаційна хвиля. Випускники залишають школу і рухаються далі, а двієчники і другорічники залишаються і залишаються на повторні цикли навчання. Р. Монро і М. Ньютон, в особливості, цікавилися питанням, що відбувається в особливо «запущених» випадках. Обидва отримали інформацію про те, що субстанція під назвою душа не підлягає ані переробці, ані знищенню. Існування на віки-вічні. І кинути цей процес навчання неможливо. Монро написав, що залежність така сильна, що її навіть не можна порівнювати з наркозалежністю. Ось вам і «пекло» якщо не бажаєш навчатися.
Зустрічав я дуже вихованих негідників і неосвічених розумних людей. Але одразу цього не було помітно. Одним людям розібратися в іншій людині дуже складно, наприклад, як мені. А інша людина це робить з легкістю і невимушено. Корисно пам’ятати, що не все є золото, що блищить. А з іншого боку: золото і в багні блищить.
Кожна помилкова оцінка людини дає позитивні рідше) або негативні емоційні переживання (частіше). Ось десять років назад я був дуже розчарований тим, що люди не зрозуміли свого щастя і втратили можливість кращого життя. Було видно кожному на помаранчевому Майдані, що влада боїться народу. Навіть оформили досягнення естетично: піснею «Разом нас багато – нас не подолати». А висновків не зробили. Майдан чи віче потрібно збирати кожні 100 днів після зміни влади і вимагати звіту від влади прямо перед натовпом. Там брехати страшно, не те що в студії перед камерою. А два роки тому, я був приємно вражений Майданом гідності. Виявляється серед українців живе багато по справжньому вільних людей. Це люди, які в змозі перебороти страх смерті. А це вже дає підставу для гордості за співвітчизників і сам піднімаєшся в своїх очах, бо судилося і тобі жити серед таких людей. Щоправда знову висновків не зробили. Ну що тут зробиш? Адже 80% людей – початківці, 1-2 ступінь розвитку.
