Все потрібно планувати.

Прочитав написане і бачу –  все як завжди. Хотілося сказати про все і одразу. Не сталося – як гадалося! Потрібен план і дозування. Окрім того потрібно визначити базис, від якого буду відштовхуватися. План я вже маю. Вам він стане відомим з часом. Тепер про базис.

По суті я являюсь ренегатом. У віці 3 років пройшов обряд хрещення. Було це в Донецькій обл. поблизу Мар’янки. Жив я тоді у бабусі Мотрі, вона мене і водила на хрещення.  До 5-ти років інколи молився разом з нею на образ, перед яким баба запалювала лампадку. Лампадка мені подобалась більше всього. В неї баба заливала олію, яку щороку давили на маслобойні з власного соняшника. Олія була дуже запашна і лампадка добре пахла. Можливо баба  докладала в лампадку чогось іще.  «Отче наш» вимовлявся старослов’янською і хоча я його завчив, але до свідомості не доходив. До речі про свідомість і молитву. Декілька рокі тому зіткнувся з дивовижним фактом. Жителька с. Пухівка, яка регулярно відвідує церкву і має вік за 70 не розуміє цієї молитви.  Вона не розуміла фразу « і прости нам гріхи наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Підозрюю, що таких багато.

Потім я повернувся до батьків, пішов до школи і звичайно став атеїстом. І не простим, а «войовничим». Воював я , що правда, тільки з батьком. Одного разу наші дебати зайшли так далеко, що у батька стався серцевий напад. Коли мати його відпоїла ліками, вона взяла з мене слово, що більше ми не будемо сперечатися про наявність Бога. Батько відхекався і сказав, що мене він би відправив на пару годин під пікіруючи юнкерси, які бомблять окопи. Потім додав: «Якщо до сорока років ти не зрозумієш, що Бог існує, вважай, що життя ти прожив даремно». Було мені трохи більше 20-ти і почував я себе дуже крутим. Вже став майстром спорту і був в академічному  веслуванні серед перших пацанів в Україні. Іншими словами проявляв ознаки зіркової хвороби. Майже через 15 років я змінив свою точку зору на протилежну в питанні наявності Творця. Причин для цього було багато. Можливо колись напишу і про це.

Але розуміння це одне, а віра – це зовсім інше. Я вже згадував, що недовіра це мій фільтр у свідомості, через який пропускається усе, що я сприймаю. В деяких випадках недовіра захишає, а в даному разі вона дуже шкодить. Результат  роботи недовіри – поява хробака сумніву. І живиться він теж інформацією, якої навкруги більше ніж треба. Спочатку почитав Біблію. Віри додалося не багато. Справа в тім, що важко абстрагуватися від церкви і її служителів, які у більшості своїй не викликають навіть віри до себе, не те що до Бога. Перша половина 90-их відсунула на другий план духовні проблеми, потрібно було вчитися виживати. В цей час я викладав у коледжі радіоелектроніки і відправили мене не дводенні курси «Діанетики». Там познайомився з концепцією Джона Хабарда. Потім потрапили до мене брошура видана в 1915 році, яка присвячувалась творам Олени Блавацької. Виникли сумніви звідки жінка могла дізнатися про структурну побудову людської  душі (фізичне тіло, ефірне тіло, астральне тіло, ментальне тіло, каузальне тіло, будхіальне  та атмонічне тіло). Дізнався, що в світі існують феномени, коли люди сприймають незрозумілу для низ інформацію і інколи фіксують її. Офіційна наука вважає цю інформацію «маренням». А Орден розенкрейцерів багато років збирає такі «марення», вивчає і систематизує їх. В результаті отримали світобудову, яка не вписується в рамки офіційної науки. А тут трапилася зі мною пригода. Обрізав я собі кінчики двох пальців на лівій руці. Обрізав разом з нігтями, обрізав до голих кісток. Попрацював один «інженер» ( на французькій означає винахідливий) на стругальному станку. В лікарні, коли отримував першу допомогу, поцікавився, чого  далі мені чекати. Якщо загоїться, то нічого особливого, а якщо не загоїться, то відітнуть першу фалангу і затягнуть кінчик пальця шкірою, що залишиться.  Засмутився я і пішов на роботу через пару днів. Поспілкувався з колегою на цю тему. Колега той перечитав усю доступну ізотеричну літературу, яку тільки міг дістати. І Олександр мені спокійно відповів- звичайно пальці відростуть. Я питаю його звідки в моєму інформація про те, якої форми були пальці і нігті. А він спокійно відповідає. Та в тебе ж існує ефірне тіло, яке повністю співпадає з фізичним. Це мене дуже заспокоїло. І з вірою, що саме так і станеться, я дочекався відновлення пальців. Теорія про  стовпові клітини не може пояснити, чому відновилася нервова чутливість пальців, а от теорія ефірного тіла може пояснити, чому болить або свербить кінцівка, яку ампутували.  Усе, що описав поступово складалося в єдину картину, останніми мазками якої стали три книжки Роберта Монро.

Отже базис на якому я стою. Увесь матеріальний всесвіт створений Творцем. Людина є організмом тваринного походження в якому перебуває Душа. Душа – багаторівнева структура, в  основі якої знаходиться частинка Творця. Супер ціль цієї частинки розвиватися, творити,  повернутися і з’єднатися з Творцем. В умовах перебування в тілі людини Душа накопичує досвід, знання і емоційні переживання. Ціль цього накопичення навчитися любити (не плутати із сексом). Любов  це високоефективна енергія, яку Творець використовує для створення Живих видів або Життя. Душа навчається в земних умовах циклічно. Відомо, як реінкарнація душі. Кожен новий цикл починається з «чистого аркуша». Попередній досвід зберігається у підсвідомості і суперсвідомості.  Цикли навчання повторюються до повного завершення «навчання».  На кожен цикл навчання Душа розробляє план. Душу знищити не можливо, вона вічна. Кожен цикл навчання зберігається як окрема свідомість. Коли Душа виконує накопичення потрібної «енергії», усі свідомості зливаються в одне ціле і утворюють нову Сутність, яка надалі не потребує  перебування на Землі.

Тож, якщо ви не вірите в такий шлях розвитку Вашої душі, вас буде чекати велика несподіванка після фізичної смерті.

Автор

Karpusha

Official representative of Alexander Karpenko on this website

1 коментар до “Все потрібно планувати.”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *